NEZHATYNA NIVA: THE LEGEND ABOUT THE FOUNDING OF THE CITY OF NIZHAYN AND ITS ORIGINS

Authors

  • Костянтин Рахно Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, Опішне, Україна , Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, Опішне, Україна Author

Keywords:

Nizhin, harvest rites, mythology, Veles, Varuna

Abstract

The aim of the paper is to investigate the legend about the founding of the Ukrainian town of Nizhyn, which identifies it with the Nezhatina Niva settlement from the time of Kievan Rus. According to legend, the Varangians conquered the city and, as a sign of submission, left a field in the field, on which it was forbidden to harvest. They left the same fields in other cities. This unharvested field resonates with the ethnographically recorded harvest custom of leaving the "beard of Veles-Volos" on the field - an unharvested piece of the field, on which ears of corn are braided and decorated. The worship of the god Veles included his function as the guarantor of contracts and agreements, which linked him to the Vedic Varuna, also the protector of agriculture.

Downloads

Download data is not yet available.

References

krakhno@ukr.net

А. Шафонский, Черниговского наместничества топографическое описание, Киев, 1851, 457.

Полное собрание русских летописей, II. Летопись по Ипатскому списку. Издание Археографической комиссии, Санкт-Петербург, 1871, 141.

Н. П. Барсов, Очерки русской исторической географии: география начальной (Несторовой) летописи, Варшава, 1885, 161, 173, 308.

Полное собрание русских летописей,. V: Псковские и Софийские летописи, Санкт-Петербург, 1851, 157.

В. Ляскоронский, История Переяславльской земли с древнейших времён до половины XIII столетия, Киев, 1897, 73, 169-170; Игорь князь Северский. Поэма, перевод Н. Гербеля, Санкт-Петербург, 1854, 60; Н. Барсов, Материалы для историко-географического словаря России. I. Географический словарь русской земли (IX-XIV ст.), Вильна, 1865, 149.

С. Соловьев, История России с древнѣйших времен, 2, Москва, 1856, XXVI.

О. Огоновський, Слово о пълку Игоревѣ: Поетичний памятник руської письменності ХІІ. віку. Текст с перекладом и с поясненьями, Львів, 1876, 64.

Полное собрание русских летописей, II. Летопись по Ипатскому списку. Издание Археографической комиссии, Санкт-Петербург, 1871, 252.

И.М. Долгорукий, Славны бубны за горами, или Путешествие моё коекуда в 1810 году, Москва, 1870, 309.

О.С. Морозов, „Нариси з історії стародавнього Ніжина: 1. Археологічні старожитності Ніжина та околиць 2.Чи існував Ніжин у ХІV столітті?”, Ніжинська старовина: Науковий історикокультурологічний збірник, 1(4), Київ-Ніжин, 2005, 35.

Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі, автори І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, О. С. Стрижак, Київ, 1985, 93, 167; П. П. Чучка, Слов’янські особові імена українців: історико-етимологічний словник, Ужгород, 2011, 265-266.

О. П. Знойко, Міфи Київської землі та події стародавні, Київ, 1989, 283.

И. Мандельштам, Опыт объяснения обычаев (индо-европейских народов), созданных под влиянием мифа, 1, Санкт-Петербург, 1882, 235-237; А. Е. Кримський, „«Волосова борода». З учено-кабінетної мітології ХІХ віку”, Юбілейний збірник на пошану академика Дмитра Йвановича Багалія з нагоди сімдесятої річниці життя та п’ядесятих роковин наукової діяльности, Київ, 1927, 74-79; К. Копержинський, „Обряди збору врожаю у слов’янських народів у найдавнішу добу розвитку”, Первісне громадянство та його пережитки на Україні: Науковий щорічник, 1-2, Київ, 1926, 40-48, 50; Д. К. Зеленин, Восточнославянская этнография, Москва, 1991, 66-70; Д. Зеленін, „«Спасова борода», східньослов’янський хліборобський обряд жниварський”, Етнографічний вісник, 8, Київ, 1929, 115-116, 120-124, 127-128; Ю. З. Круть, Хліборобська обрядова поезія слов’ян, Київ, 1973, 35, 38-39, 41-42; О. А. Терновская, „Лексика, связанная с обрядами жатвенного цикла (материалы к словарю)”, Славянское и балканское языкознание: карпато-востночнославянские параллели, структура балканского текста, Москва, 1977, 80, 99, 101, 103-109.

С. Сабинин, „O происхождении наименований: Бояринъ и Боляринъ”, Журнал Министерства народного просвещения, XVI, СанктПетербург, 1837, 80.

С. Сабинин, „Волос, языческое божество славяно-руссов, сравненное с Одином скандинавов”, Журнал Министерства народного просвещения, XL, Санкт-Петербург, 1843, 47-48.

И. Сахаров, Сказания русского народа, собранные И. Сахаровым, 2: Книга пятая, шестая, седьмая и осьмая, Санкт-Петербург, 1849, 44.

А. Н. Афанасьев, Поэтические воззрения славян на природу: Опыт сравнительного изучения славянских преданий и верований, в связи с мифическими сказаниями других родственых народов, 1, Москва, 1865, 141.

Е. Барсов, „Критические заметки об историческом и художественном значении «Слова о Полку Игореве» ”, Вестник Европы, СанктПетербург, 1878, 73, V, 803-804; Е. В. Барсов, Слово о полку Игореве как художественный памятник Киевской дружинной Руси: Изследование, I, Москва, 1887, 358-350.

О. А. Терновская, „Лексика...”, 108; Русские крестьяне. Жизнь. Быт. Нравы: материалы «Этнографического бюро» князя В. Н. Тенишева, 2: Ярославская губерния. часть 2, Даниловский, Любимский, РомановоБорисоглебский, Ростовский и Ярославский уезды, Санкт-Петербург, 2006, 418.

1 М. Элиаде, Очерки сравнительного религиоведения, Москва, 1999, 310, 321-323.

О. Ю. Чебанюк, „Сюжетотвірна функція концептів життя – страждання – смерть у жниварських піснях слов’ян”, Слов’янський світ: До XV з’їзду славістів. Щорічник, 8, Київ, 2010, 68.

Б. А. Рыбаков, Язычество древних славян, Москва, 2002, 410; Ю. Г. Писаренко, Велес-Волос в язичницькому світогляді давньої Русі, Київ, 1997, 15, 29, 44, 47, 51.

Ю. Г. Писаренко, Велес-Волос..., 12-13, 105, 113, 127, 131-157, 161, 236; К. Д. Головщиков, История города Ярославля, Ярославль, 1889, 8.

R. Jakobson, Selected Writings. VII. Contributions to Comparative Mythology. Studies in Linguistics and Philology, 1972-1982, Berlin-New York-Amsterdam, 1985, 38, 41-42.

M. Ivanković, „New Insights on Slavic god Volosъ/Velesъ from a Vedic Perspective”, Studia Mythologica Slavica 22, 2019, 56.

F. B. J. Kuiper, Varuņa and vidūsaka. On the Origin of the Sanskrit Drama, Amsterdam-Oxford-New York, 1979, 167.

М. Элиаде, История веры и религиозных идей: В 3 т., 1. От каменного века до Элевсинских мистерий, Москва, 2002, 185; H. Güntert, Der arische Weltkönig und Heiland: Bedeutungsgeschichtliche Untersuchungen zur indo-iranischen Religionsgeschichte und Altertumskunde, Halle, 1923, 97; Ригведа. Мандалы IХ – Х, Москва, 1999, 281-282.

М. Элиаде, Очерки..., 389-390; М. Элиаде, История..., 188; М. Элиаде, Азиатская алхимия: Сборник эссе, Москва, 1998, 292; Ригведа. Мандалы IХ – Х..., 66; Атхарваведа (Шаунака): в 3 томах, 2: книги VIII-XII, Москва, 2007, 93, 191; Махабхарата. Книга первая. Адипарва, Москва-Ленинград, 1950, 87, 90; Махабхарата. Книга вторая. Сабхапарва – Книга о Собрании, Москва-Ленинград, 1962, 24; Махабхарата. Заключительные книги XV-XVIII. Санкт-Петербург, 2005, 83; H. Lüders, Varuna. I. Varuna und das Wasser, Göttingen, 1951, 44; A. K. Coomaraswamy, „Angel and Titan: An Essay in Vedic Ontology”, Journal of the American Oriental Society, 55, 4, 1935, 390-391; G. Johnsen, „Varuṇa and Dhṛtarāṣṭra”, Indo-Iranian Journal, 9, 4, 1966, 256, 259-261.

Bergaigne, La religion védique d’après les hymnes du Rig-Veda, III, Paris 1883, 147.

G. H. Sutherland, The Disguises of the Demon: The Development of the Yakṣa in Hinduism and Buddhism, New York, 1991, 77.

Атхарваведа (Шаунака): в 3 томах, 1: книги I—VII, Москва, 2005, 187.

В. В. Иванов, В. Н. Топоров, Исследования в области славянских древностей: Лексические и фразеологические вопросы реконструкции текста, Москва, 1974, 31-46, 75-76, 85, 118, 138, 154.

Hillebrandt, Varuņa und Mitra. Ein Beitrag zur Exegese des Veda. Breslau, 1877, 16, 77-78, 88-93; G. Dumézil. Ouranos-Varuna: Étude de mythologie comparée indo-européenne, Paris, 1934, 72; R. Jakobson, Selected Writings..., 41.

Ригведа. Мандалы V – VIII, Москва, 1995, 258, 359; R. Jakobson, Selected Writings..., 41-42.

Ш. Маламуд, Испечь мир: ритуал и мысль в древней Индии, Москва, 2005, 150, 261-262.

М. Серяков, Рождение Вселенной. Голубиная книга, Москва, 2005, 25- 26.

Махабхарата. Книга третья. Лесная (Араньякапарва), Москва, 1987, 273, 278–279, 667.

Б. Г.Тилак, Арктическая родина в Ведах, Москва, 2001, 286, 358.

Е. Е. Кузьмина, „Распространение коневодства и культа коня у ираноязычных племен Средней Азии и других народов Старого света”, Средняя Азия в древности и Средневековье (история и культура), Москва, 1977, 37.

Е. Е. Кузьмина, Мифология и искусство скифов и бактрийцев, Москва, 2002, 24, 51; S. Lévi, La doctrine du sacrifice dans les Brâhmanas, Paris, 1898, 133-134.

Атхарваведа (Шаунака): в 3 томах, 1: книги I-VII..., 187, 429; Атхарваведа (Шаунака): в 3 томах, 2: книги VIII-XII..., 95.

В.Г. Эрман, „Ведийская религия”, Древо индуизма. Материалы и исследования, Москва, 1999, 49; Mackenzie C. Brown, The Triumph of the Goddess: the Canonical Models and Theological Visions of the DeviBhagavata-purana, New York, 1990, 53-60, 250-252; М. Элиаде, Азиатская алхимия..., 388; Р. Кайуа, Миф и человек. Человек и сакральное, Москва, 2003, 157.

R. Jakobson, Selected Writings..., 40; Ж. Дюмезиль, Верховные боги индоевропейцев, Москва, 1986, 46; W. Doniger O’Flaherty, The Origins of Evil in Hindu Mythology, Los Angeles, 1980, 21-22, 141, 170; М. Элиаде, История..., 186-187; М. Элиаде, Очерки..., 76-77.

М. Номис, Українські приказки, прислівъя і таке инше. Збірники О.В.Марковича і других, Санкт-Петербург, 1864, 291; П. П. Чубинский, Труды этнографическо-статистической экспедиции в западно-русский край, снаряжённой Императорским Русским Географическим Обществом, 1. Верования и суеверия. Загадки и пословицы. Колдовство, Санкт-Петербург, 1872, 309; О. Воропай, Українські народні загадки, Лондон, 1954, 21.

М. Чмихов, Від Яйця-Райця до ідеї Спасителя, Київ, 2001, 287.

Э. М. Зайкоўскі, Месца Вялеса ў дахрысціянскім светапоглядзе насельніцтва Беларусі, Мінск, 1998, 9.

Д. Я. Кудрявский, Исследования в области древнеиндийских домашних обрядов, Юрьев, 1904, 163; Р. Б. Пандей, Древнеиндийские домашние обряды (обычаи), Москва, 1990, 254.

Ж. Дюмезиль, Верховные боги индоевропейцев, Москва, 1986, 55; R. Jakobson, Selected Writings..., 40.

М. Мосс, Социальные функции священного: Избранные произведения, Санкт-Петербург, 2000, 78, 80, 86, 97.

J. G. Frazer, The Golden Bough: A Study in Magic and Religion, V: Spirits of the Corn and of the Wild, І, London, 1912, 132.

J. Кеау, India. A History, London, 2000, 36.

Т. Я. Елизаренкова, Слова и вещи в Ригведе, Москва, 1999, 112-119.

Ж. Дюмезіль, Мітра-Варуна: нарис про дві індоєвропейські репрезентації суверенітету, Київ, 2019, 148-149.

Й. О. Дзендзелівський, „Лексика народної ветеринарії українських закарпатських говорів”, Культура і побут населення Українських Карпат: матеріали республіканської наукової конференції, Ужгород, 1973, 232-233;

Г. Попов, Русская народно-бытовая медицина: По материалам этнографического бюро князя В.Н. Тенишева, Санкт-Петербург, 1903, 13, 72, 171, 220, 242.

В. Милорадович, „Народная медицина в Лубенском уезде, Полтавской губернии”, Киевская старина, LXVIII, март, Киев, 1900.

Downloads

Published

2023-12-28

How to Cite

Рахно, К. (2023). NEZHATYNA NIVA: THE LEGEND ABOUT THE FOUNDING OF THE CITY OF NIZHAYN AND ITS ORIGINS. Srpska Akademska Misao, 8(1), 23-48. http://sam.edu.rs/index.php/sam/article/view/53